клюючи
Смотреть что такое "клюючи" в других словарях:
клюючи — дієприслівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
клюючи — акт. Дієпр. Пр. Б ючи дзьобом, клюючи … Словник лемківскої говірки
накльовувати — I ує, недок., наклюва/ти, ює/, док., перех. 1) Клюючи, з їдати, скльовувати в якій небудь кількості. 2) Клюючи, пошкоджувати що небудь. Наклювати яблуко. II ує, недок., наклю/нути, не, док., перех. Продовбувати дзьобом (перев. шкаралупу яйця, з… … Український тлумачний словник
накльовуватися — I ується, недок., наклюва/тися, ює/ться, док. Клюючи багато, вдосталь наїдатися (про птахів). II ується, недок., наклю/нутися, неться, док. 1) Клюючи, пробивати, продовбувати собі вихід (про пташеня, яке виводиться з яйця). 2) Трохи проростати,… … Український тлумачний словник
викльовувати — ує, недок., ви/клювати, ює, док., перех. Клюючи, витягати, виривати дзьобом … Український тлумачний словник
відкльовувати — ую, уєш, недок., відклюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. Клюючи що небудь, відокремлювати, їсти … Український тлумачний словник
задзьобувати — ую, уєш, недок., задзьо/бати, аю, аєш, док., перех. 1) тільки 3 ос.Убивати, калічити, клюючи дзьобом. 2) перен., розм. Прикростями доводити до нестерпного стану; зацьковувати. 3) тільки док. Почати дзьобати … Український тлумачний словник
надкльовувати — ую, уєш, недок., надклюва/ти, юю/, ює/ш, док., перех. Клюючи, відривати шматочки чого небудь в одному або кількох місцях … Український тлумачний словник
повикльовувати — ує, док., перех. Виклювати все чи багато чого небудь (про птахів). || Клюючи, з їсти все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
прокльовувати — ує, недок., проклюва/ти, ює/, док., перех. 1) Пробивати дзьобом, клюючи. 2) тільки док. Клювати (у 1 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
